Загальнобудинковий облік тепла

Механічні й ультразвукові прилади обліку

Окрім поділу теплолічильників на будинкові та квартирні, є також поділ за принципом дії – на  механічні та ультразвукові.

Механічний прилад обліку рахує витрати тепла на підставі швидкості обертання механічної турбіни (крильчатки) в потоці теплоносія. Ультразвуковий – на підставі швидкості проходження ультразвукових хвиль через потік теплоносія.

Механічний лічильник тепла

Ультразвуковий лічильник тепла

Ще один плюс ультразвукових лічильників – вони можуть працювати з використанням бездротового зв’язку. 

Для постачальних організацій, бо дозволяє їм забезпечити швидкий і якісний облік тепла навіть на відстані. Тобто, не потрібно, щоб приходив працівник компанії і знімав показники. Дані можна отримувати дистанційно.

 Чому існує проблема поквартирного обліку тепла?

Кожен мешканець хоче мати комфортну для себе температуру в помешканні й платити лише за тепло, яке споживає. Для споживача важливо мати можливість економити тепло й, відповідно, платити за нього менше, а за потреби, навпаки, збільшувати температуру й платити більше. Для цього потрібно встановити регулятори тепла на батареях й індивідуальний (квартирний) лічильник тепла. Однак, чому більшість українців не мають їх? Виявляється, справа в системі опалення.

Якщо у будинку горизонтальна система опалення, то тут, окрім будинкового лічильника тепла, встановлюють квартирні прилади обліку.

Горизонтальна система опалення

У всіх нових будинках прилади розподільного обліку тепла (квартирні лічильники) встановлюються одразу забудовником, а от встановити їх у старих багатоквартирних будинках немає можливості.

У будинках з вертикальною розводкою систем теплопостачання відсутня технічна можливість встановлення індивідуальних лічильників, – окрім цього, непоодинокі випадки, коли в таких будинках через незбалансованість систем теплопостачання верхні поверхи перегріті, мешканці відкривають вікна взимку, тоді як мешканці перших поверхів мерзнуть і навіть включають додатково електрообігрівачі. Оплата ж за тепло розподіляється пропорційно до метражу квартири, незалежно від температури, яка була у квартирі.

 Вертикальна система опалення

Отже, в будинках із вертикальною системою теплопостачання облік тепла відбувається здебільшого лише за будинковими лічильниками (вузлами комерційного обліку). До слова, за їх допомогою можна заощадити до 60% тепла. Водночас вертикальна система теплопостачання – не вердикт, який означає, що індивідуальний облік тут неможливий.

Навіть якщо ви живете в старому багатоповерховому будинку з вертикальною системою опалення, то можете регулювати температуру в кожній кімнаті своєї квартири і платити за використане вами тепло.

Будинковий + квартирний лічильник

Без будинкових лічильників тепла не обійтися навіть у будинках із поквартирним обліком. Цьому є пояснення.

Доки тепло дійде від місця його входу в підвалі до конкретної квартири, теплоносій втратить декалька градусів. Водночас цей теплоносій не просто охолоджується, він гріє будинок. І якщо будинок утеплений, у ньому замінені вікна в місцях загального користування, то він краще зберігає тепло. А якщо співвласники не ремонтували ні його, ні мережі 30 років, то будинок втрачає чимало теплоресурсу. Попри це, дехто з власників хоче платити лише за те тепло, яке дійшло до його квартири, і висловлює претензії щодо його якості. Мовляв, батареї холодні, а гаряча вода – іржава.

Встановлення, повірка, обслуговування теплолічильника 

Якщо мешканці вирішують встановити лічильник тепла, то для них важливо знати, хто повинен це зробити, перевіряти прилад, обслуговувати його, та чиїм коштом.

“Відповідальність за встановлення вузлів комерційного обліку закон поклав на операторів зовнішніх мереж, тобто на того, хто експлуатує мережі, які підходять до будинку, – зазначає юрист. – Отже, йдеться про теплопостачальні підприємства. Водночас власники (співвласники) будинку можуть самі встановити вузол обліку. А загалом ідея “адміністративного” покладання відповідальності за встановлення лічильників на операторів себе не виправдовує. З 2017 року діє закон, який покладає даний обов’язок на операторів і навіть передбачає фінансові санкції та штрафи за його невиконання, але Верховна Рада регулярно переносить введення в дію норм щодо відповідальності операторів”.

За спостереженнями фахівців, саботаж деякими співвласниками встановлення вузлів обліку у своїх будинках пов’язаний із тим, що їм вигідно платити за нормами. Адже їх будинок настільки енергетично неефективний, що якщо вони будуть реально вимірювати теплову енергію, то платитимуть набагато більше. Наприклад, без обліку тепла досі перебуває чимало будинків, зведених до 1920-х (так звані “дореволюційні”), а також так звані “сталінки” з високими стелями. Причина в тому, що там треба гріти дуже великі об’єми приміщень, а для розрахунків на практиці застосовуються норми для площ, які не враховують набагато більший об’єм. Саме тому в таких будинках співвласники не хочуть встановлювати лічильники тепла й наполягають, щоб плата за цей ресурс розраховувалася відповідно до площі квартири. Виходом може бути застосування до таких будинків норм споживання, адекватних їхньому об’єму.

На думку фахівців, стимулювати співвласників встановлювати прилади обліку тепла в принципі можна на підставі прописаних у діючому законі механізмів. 

У законі передбачено, що для будинків, не обладнаних вузлами обліку теплової енергії, обсяг її споживання визначається за нормами, які затверджує орган місцевого самоврядування. 

Підсумовуючи, можна сказати, що проблема з повним обліком тепла в Україні залишається невирішеною. З одного боку, без обліку в країні опинилося лише 17% житлових будинків. З іншого боку, діючий закон “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” недостатньо стимулює встановлювати лічильники безпосередньо тих, хто в цьому зацікавлений – населення. Обов’язок встановлення приладів обліку покладено на операторів тепломереж, які часто не мають для цього коштів або зацікавленості.