Опломбування лічильника. Основні моменти.
Навряд чи є необхідність пояснювати, навіщо слід пломбувати прилади обліку. Це розповсюджена практика, спрямована на теоретичне підвищення коректності показань шляхом гарантування невтручання до роботи лічильника. Двох думок про те, чи варто проводити його пломбування, просто існувати не може: законне підключення завжди має бути пов'язане з опломбуванням лічильника. При цьому основним є питання про те, як зробити це правильно, куди звертатися, що потрібно мати на руках замовнику, та що вимагати від представника уповноважених органів.
Пломбування приладів обліку може здійснюватися у п'яти випадках:
- при первинній установці лічильників (наприклад, у тільки-но побудованому приватному будинку або квартирі багатоповерхівки);
- при заміні застарілого облікового обладнання або захисної автоматики, через які довелося зривати наявні пломби та відкривати короб;
- при терміновій заміні вузла обліку, який вийшов з ладу;
- за необхідності перенесення через ремонт або передумов експлуатаційно-технічного характеру;
- при вилученні лічильника уповноваженими службами для планової технічної повірки, якщо така передбачена.
Нюанси опломбування
З формальної точки зору далеко не кожен лічильник може бути опломбований представником відповідних органів. Для того, щоб такий співробітник мав право навісити пломбу та поставити печатку у дозвільній документації, лічильник повинен відповідати досить великій низці вимог. Ось лише основні з них:
- лічильник повинен бути справний технічно та демонструвати загальні ознаки функціонування;
- лічильник повинен бути повірений, причому сертифікат про повірку повинен мати відомості про те, який саме термін роботи для нього пропонується до наступної повірки, тобто, день видачі свідоцтва про пломбування повинен бути раніше передбачуваного кінцевого терміну його експлуатації без повірки на певний логічний період часу;
- лічильник не повинен мати зовнішніх пошкоджень, які будь-яким чином свідчать про можливі несправності у облікових механізмах або електроніці;
- на лічильнику повинні зберігатися усі технологічні отвори та петлі, через які буде проходити дріт, що утримує пломбу;
- зазначені раніше отвори повинні мати фабричне виконання: саморобні прорізи у елементах короба не допускаються – такий виріб швидше за усе буде забраковано для пломбування.
Основна мета опломбування приладів обліку – це запобігання несанкціонованого доступу до лічильника шляхом відкриття його корпусу. Передбачається, що недобросовісні споживачі не зможуть дістатися до внутрішніх механізмів виробу або його мікросхем, а тому й не вплинуть на коректність роботи обладнання, не зможуть ніяк зашкодити йому або здійснити інші незаконні маніпуляції. Звісно, у очах «народних умільців» навіть пломба не є дійсно серйозною перешкодою для втручання до роботи приладу обліку, проте наявність пломбування дозволяє розмежувати область повноважень споживача та постачальної служби. Якщо у роботі лічильника, який пломбувався як справний, при подальшій повірці буде виявлено якесь порушення, по відношенню до споживача не має послідувати жодних санкцій. За наявності пломби та відсутності слідів роздкриття або іншого втручання до роботи, лічильник буде визнаний таким, що просто вийшов з ладу. Таким чином, проста пломба здатна формально захистити і ту, й іншу сторону від претензій.
У цілому, можна казати, що наявність пломби на Вашому лічильнику одночасно засвідчує, що прилад обліку справний, його робота законна, а постачальна організація у курсі про його існування та не має претензій. Тут справедливо й зворотне: відсутність обов'язкової пломби, яку зафіксують представники уповноваженої служби, є приводом для розглядів. Якщо на те немає відповідного дозволу з їхнього боку, на споживача можуть накласти великий штраф за незаконні дії, а також окремо вимагати фінансову компенсацію на користь постачальника за певний спожитий обсяг електроенергії у судовому порядку. Окрім того, за сукупністю усіх обставин споживача можуть звинуватити в умисному викраденні енергії і, крім раніше згаданого штрафу, накласти більший, а у окремих випадках – і обмежити свободу на певний термін. Тому найбільш правильний шлях є таким: якщо раптом виявляється, що цілісність пломби пошкоджено через будь-які відомі або невідомі вам обставин, необхідно відразу ж повідомити про це до відповідної служби. Оплатити послуги фахівця, безумовно, доведеться вам, проте саме так з максимально високою ймовірністю вдасться уникнути штрафу, та й будь-яких розглядів взагалі.
Що потрібно для опломбування лічильника?
Українське законодавство передбачає, що на найбільш звичайному лічильнику може стояти одна або дві пломби. Перша з них встановлюється на кріплення захисного кожуха виробу та має клеймо Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт). Другу пломбу розташовують на кришці приєднувального відсіку або секції введення пристроїв – вона має печатку компанії, яка займається постачанням до конкретного будинку.
З іншого боку, цікаво, що терміни опломбування після самого монтажу не регламентуються жорстко. Держава дає споживачам місяць на те, щоб обрати час та викликати фахівця, який поставить пломбу. Датою відліку зазвичай вважають день, який вказаний у заяві з проханням опломбувати лічильник, а вона пишеться або напередодні проведення робіт з монтажу, або відразу після них, якщо під час написання потрібні які-небудь документи на лічильник, серійні номери, марки, присвоєні покажчики.
Уся суть у деталях
Додамо декілька слів про самі пломби. Найперша з усіх пломб – заводська. Її встановлює виробник лічильника, й вона у принципі не призначена для зламу. Така пломба свідчить про те, що прилад обліку непошкоджений механічно, має правильну комплектність усіх внутрішніх елементів, пройшов випробування, відповідає характеристикам, зазначеним у його технічному паспорті, має необхідний клас точності, працездатний та придатний для використання за призначенням. При встановленні та пломбуванні лічильника за місцем представники ще можуть поблажливо поставитися, якщо до нього немає паспорта або він загубився – усі необхідні параметри винесені на шильдик виробу та його передню панель, але без цієї пломби ніхто вам не опломбує систему. З іншого боку, якщо усе ж ніде немає інформації про дату виробництва та повірку,встановлення такого модуля вам погодити не вдасться навіть за наявності цілих пломб.
Слід зазначити, що заводські пломби бувають не тільки видимими, але й непомітними. Другі виконуються шляхом заповнення спеціальною мастикою заглиблень, де будуть розташовуватися гвинти на корпусі виробу. Навіть якщо шляпки цих гвинтів не мають вушок та через них у подальшому ніяк неможливо протягнути дріт, цілісність корпусу усе ж забезпечується. Залежно від складу мастики її дія може бути не тільки сигналізуючою, але й руйнуючою. Сутність першого у тому, що при викручуванні гвинта уповноваженою особою фахівець повинен почути легке клацання – тобто, сам зірвати заводську пломбу та переконатися, що ніхто не зробив це до нього. Друга ж мастика агресивніша, це вже не аморфне тіло. На виробництві таку речовину гарячою заливають до отворів та негайно закручують на свої місця шурупи. При застиганні мастика намертво схоплюється з пластиковим кожухом та гвинтом. Тепер же при спробі відкрутити кріплення невдачливий майстер просто виламає частину матеріалу стінки виробу.
Кожна з пломб, яку потім ставить представник постачальної компанії на вже змонтований лічильник, може сильно відрізнятися від аналогічних. Зараз у Україні чинними визнаються відразу три типи пломб. Перша – свинцева, крізь яку спочатку протягується пломбувальний дріт, а потім за допомогою спеціальних кліщів метал стискається. Вона може мати як загальний заздалегідь підготовлений відбиток, так і разовий, з певним номером. Другий вид виробів – пластмасові пломби. Вони являють собою мініатюрні коробочки, які фактично заклацуються на дротинці. Такі пристосування бувають плоскими, без рухомих частин, та свистковими, з рухомою роторною клямкою. Конструкція засувки є такою, що зняти її акуратно, не поламавши усю пломбу, не вийде. Нарешті, застосовуються й пломби-наклейки. На заміну старим паперовим з мокрими печатками сьогодні прийшли більш технологічні полімерні. Зазвичай це тонка плівка з клейким складом на зворотному боці, причому приклеїти її можна тільки один раз, а зняти, не порвавши, не вийде. Принципи, за якими фахівець-пломбувач обирає тип пломб, досить прості. У першу чергу, аналізуються розміри лічильника. Крізь петлі у невеликих пластикових моделях зазвичай досить зручно протягувати дріт, а тому у таких ситуаціях рідко застосовують смужки з плівки.
Найбільша перевага зараз усе ж віддається пластиковим пломбам – й на те є причини. Свинцеві вироби можуть з часом руйнуватися без будь-якого зовнішнього впливу, а пластик набагато більш довговічний. До того ж, деякі умільці усе ж зможуть акуратно розкрити таку пломбу, а потім повторно розплющити шматочок свинцю при наявності пломбиратора, але ось ні коректно розкрити, ні замінити пластикову пломбу на аналогічну вийде, адже на кожен такий виріб нанесено унікальний номер.
Зони відповідальності
Ключовий етап робіт – саме пломбування. Безумовно, виконувати його повинен майстер з відповідними навичками, але й його роботу має сенс проконтролювати. З огляду на те, скільки різновидів лічильників зараз можна знайти у продажу, навіть досвідчений фахівець здатен не помітити усі обов'язкові петлі для протягування дроту. Невірне пломбування також може стати причиною проблем у майбутньому, а якщо при цьому ще й у документах будуть якісь помилки, споживач залишиться один-на-один з судовою системою. Перша ж перевірка може виявити невідповідність пломбування стандарту та почати як мінімум адміністративний розгляд, що тягне за собою штраф.
Тому важливо особисто бути присутнім під час проведення робіт та візуально контролювати результат. Якщо у Вас є сумніви, розумніше попросити майстра перевірити обв'язку петель дротом перед замиканням пломби або навіть попросити переробити частину роботи при виявленні якихось недоліків. Вартість зайвої пломби копійчана, зате у майбутньому проблем буде набагато менше.
Заключний етап – підписання Акта виконаних робіт обома сторонами та видача документації, яка підтверджує законність пломби. Не забудьте перевірити свої дані на папері, звірте усі ідентифікаційні або серійні номери на лічильнику та у акті, переконайтеся, що дані старого лічильника (якщо такий був) перенесені до документу. Постійно тримайте на думці, що у подальшому при будь-яких розглядах винні будете саме ви, а не майстер або компанія, яка здійснювала роботи. Адже якщо споживач підписав документ, це означає, що його усе влаштовує саме у такому вигляді, як воно є. Довести потім у суді, що це майстер умовив вас закрити очі на відсутність міцного кріплення за допомогою дроту на одному з відсіків або рекомендував пропустити обов'язковий отвір для більшої зручності аварійного відключення системи, буде практично неможливо.